Trump Is in the Trash Heap of History, or How Biden Is Destroying the Legacy of the 45th President of the United States

<--

Трамп на звалищі історії, або Як Байден руйнує спадщину 45-го президента США

Тимур Чмерук

Підприємець, партнер міжнародної інвестиційної компанії “Base capital management”

Протягом останніх місяців ми спостерігаємо справжню американську лихоманку, адже увага всього світу прикута до виборів у США. Це не дивно, адже Америка задає політичні тренди для багатьох демократичних країн, і в тому числі для України.

Якщо ще місяць тому актуальні матеріали у вітчизняних ЗМІ стосувалися того, який кандидат у президенти Америки буде найбільш “вигідним” для України, то відучора ця тема почала поступово згасати. Нагадаю, що 20 січня відбулася церемонія інавгурації Джо Байдена, який став найстаршим президентом в історії США. Колишній президент Дональд Трамп заздалегідь покинув Білий дім, чим явно вказав на своє небажання вітати нового президента Америки. До речі, вперше з виборів 1869 року два президенти не зустрілися під час врочистої інавгурації. Тоді це були Ендрю Джонсон, який мав піти після імпічменту, та Улісс Грант, що здобув перемогу на тих виборах. Іронічно, що Дональд Трамп мав два шанси покинути пост президента через імпічмент (вперше – через звинувачення в тиску на президента Зеленського задля пошуку компромату на Байдена, вдруге – через заклики до штурму будівлі Капітолію).

Отже, і без того контроверсійний політик став ще і першим президентом Америки, якому оголосили імпічмент два рази за один президентський термін. Звичайно, очевидним був факт того, що до імпічменту справа не дійде, адже останнє слово в цьому випадку належить Сенату, підконтрольному республіканцям під час каденції Трампа. Вдруге оголошення імпічменту взагалі пролунало за декілька днів до завершення президентського терміну, тож, Сенат у будь-якому разі не встиг би проголосувати й винести Трампу обвинувальний вердикт. Проте, Сенат має повноваження розглядати імпічмент і після інавгурації нового президента, а також може оголосити заборону претензіям Трампа на будь-які державні посади. Враховуючи те, що сорок п’ятий президент США вже є “видаленим” із простору соцмереж, можна навіть припустити його вигнання з поля політики. Однак, для цього потрібна більшість голосів у Сенаті, а демократи матимуть у ньому лише половину. Виходить, що за імпічмент мають проголосувати ще 17 республіканців. Це є цілком можливим, адже своїми діями Трамп зіпсував репутацію всієї Республіканської партії.

Безумовно, епоха Трампа стала лакмусовим папірцем для світової політики, показавши, що правий популізм нікуди не зникає, а на противагу йому сучасний світ може запропонувати лише інструменти cancel culture: видалення з соцмереж, публічний осуд та цькування в інформаційному просторі. Поки можна лише припускати, наскільки потужною є така протидія, але вже до наступних виборів ми зможемо дати їй конкретнішу оцінку.

Тож, повертаючись до новообраного американського президента Джо Байдена, чи можемо ми вже говорити про якісь зміни? Здавалося б, минув лише один день його перебування на посту президента, але політичний світ вже починає своє нове перетворення. Сьогодні Байден підписав 17 указів, які скасовують значну частину рішень Трампа. Зокрема, йдеться про припинення будівництва стіни на кордоні з Мексикою і побудови нафтогону Keystone XL. Ці рішення вже вказують на категорично інший погляд новообраного президента на проблеми мігрантів та питання довкілля. Спрямованість Байдена на розв’язання екологічних проблем вбачається і в тому, що він дає вказівку уряду на приєднання США до Паризької політичної угоди. Також Байден вважає за потрібне зупинити вихід із ВООЗ і переглянути ті рішення, що могли бути дотичними до проблем расової нерівності.

Зрештою, основні напрями політики Байдена не викликають здивування – боротьба з Трампом, яку ми спостерігали протягом останніх місяців, точно не могла привести кандидатів до дружнього рукостискання під час перемоги на виборах одного з них. Очевидно, що Байден переглядатиме всі неоднозначні рішення Трампа та скасовуватиме їх, а сам колишній президент не визнаватиме своєї поразки. Вже зараз зрозуміло, що шлях демократів спирається на боротьбу з проблемою дискримінації, захисту довкілля та відновлення багатьох партнерських угод, тобто, вектор цієї партії є очевидним та логічним. Однак, американське суспільство зараз критично роз’єднане, і хто знає, що принесе епоха постТрампа для Америки і для всього світу?

About this publication