Осіннє падіння Байдена: чому дедалі більше американців не підтримують президента
Останні соціологічні опитування в США щойно підтвердили, що політично складний період для адміністрації Байдена триває. Падіння рейтингу президента, що почалося від середини літа, досі не завершилося.
Результати найсвіжішого опитування, яке спільно проводили газета “Вашингтон пост” та телевізійний канал ABC, є доволі промовистими. Підтримка президента – на найнижчому (поки що) рівні у 41%. Інші показники довіри до нього непокоять не менше.
Критично важливі для Білого дому виклики виявилися у сферах економіки, протидії коронавірусу та партійно-політичної боротьби – причому йдеться як про суперечки з опонентами, трампістами та іншими представниками Республіканської партії, так і про боротьбу серед своїх – усередині його власної Демократичної партії.
Донедавна жодна з цих сфер не віщувала головного болю для команди Байдена.
Здавалося, що попереду – тривалий “медовий місяць”, коли виборці готові прощати президентові огріхи та вірити у те, що результати його роботи невдовзі стануть відчутними.
Однак цей період минув дуже швидко.
Сьогодні уже аналітики відзначають, що Білий дім недооцінив масштаб викликів перед країною і відповідної негативної реакції американців, і тому не підготувався належним чином, був заскочений цим зненацька.
Білий дім змінив стратегію. Зараз триває режим кризового реагування, але на швидке покращення рівня підтримки немає підстав сподіватись.
Економіка не в гуморі
Більшу частину цього року економіка начебто відновлювалася після дуже важкого 2020 року. Статистика повідомляла про створення значної кількості нових робочих місць.
Але раптом тут почалось гальмування.
Кілька місяців поспіль темпи створення робочих місць падали: відлуння коронавірусу ще довго буде даватися взнаки. Та у жовтні знову все змінилося, цей показник став дуже високим – 530 тисяч нових робочих місць. Стало очевидно, що лінійного відновлення економіки все ж не буде, а будуть коливання, спади та підйоми.
Тобто ситуація далека від очікуваної багатьма стабільності.
До проблем додалась помітна інфляція. А передусім – різке зростання цін на паливо. І хоча причиною цього у США, як і повсюди у світі, стало глобальне зростання цін на нафту та нафтопродукти, пересічні громадяни у кожній країні вважають відповідальним свій уряд, свого лідера, і Америка тут не є винятком.
На думку американських експертів, тут не йдеться про об’єктивно поганий стан економіки, значно більшою проблемою є негативні очікування американців. Але хай там як, ці очікування перетворюються на потужний політичний фактор.
Новий удар епідемії
Навесні та на початку літа в Америці були райдужні очікування щодо завершення пандемії коронавірусу. Вакцини вийшли на ринок, і здавалося, що не сьогодні, так завтра його остаточно подолають.
Цю думку підтримала і влада, дозволивши вакцинованим позбутися масок та повернутися до звичного життя. Втім, ця рекомендація виявилася передчасною.
По-перше, вакцинуватись пішли далеко не всі.
По-друге, люди переконалися, що вакцини дійсно захищають від найскладнішого протікання хвороби, але не дають абсолютного захисту.
На додаток з’являлось все більше підтвердження того, що вакцини не діють вічно. Країна занурилась у дискусію про доцільність чи необхідність “бустерних”, або посилюючих доз.
Навряд чи у всіх цих проблемах є безпосередня провина Байдена та його команди. Навпаки, адміністрація створила сприятливі умови для масової вакцинації. Але настрої людей, що змінились від ейфорії до більш звичної стурбованості, вплинули на оцінку ними ситуації у країні загалом.
До цього треба додати шалену політизацію всього, що стосується коронавірусу. Чи потрібні маски? Чи законне наполягання на обов’язковій вакцинації, чи не обмежують вони права громадян? Олії у вогонь додавала місцева влада та губернатори, які у федеративній системі США є дуже потужними. Тому, скажімо, Білому дому важко впоратись із губернатором Флориди Роном ДеСантісом чи Техасу Грегом Ебботтом та іншими місцевими авторитетами, які мають зовсім відмінну позицію щодо цих питань.
Поразка за поразкою
Тривожні дзвіночки для демократів пролунали під час нещодавніх місцевих виборів. Найяскравішими епізодами стали вибори губернаторів штатів Вірджинія та Нью-Джерсі.
Вірджинія – це штат, що межує зі столицею США. На виборах тут вважали фаворитом однопартійця Байдена Террі Маколіффа – ветерана, який уже колись був губернатором. Вірджинія останнім часом голосує переважно за демократів; доволі легко виграв тут минулого року і Байден.
Але вибори показали, що підтримка демократів похитнулася. Переможцем став республіканець Гленн Янгкін. Щодо Нью-Джерсі, то тут демократ Філ Мерфі був переобраний, але з неочікувано маленьким відривом.
Всередині країни зберігається шалена поляризація.
Хоча обрання президентом “центриста” Байдена теоретично відкривало двері до певного примирення, увійти до цих дверей суспільству США не вдалося. За рік від виборів поляризація нікуди не поділась, республіканці й далі вороже налаштовані до президента. В уже згаданому опитуванні 80% з них оцінюють діяльність Байдена “дуже негативно”.
Однак ще тривожнішою для Байдена є динаміка настроїв серед незалежних виборців та навіть серед його однопартійців, демократів.
45% незалежних оцінюють діяльність Байдена “дуже негативно”.
Серед демократів рівень підтримки впав з 94% улітку до 80% сьогодні. Та ще наочніша відповідь на питання соціологів про те, хто дуже задоволений діяльністю Байдена. Серед демократів позитивна відповідь на це питання впала з 54% до 44%.
Отже, навіть у колі прибічників є помітний брак ентузіазму.
Це не є абсолютною несподіванкою.
Демократична партія аж ніяк не є монолітною. Якщо на президентських виборах демократи більш-менш об’єдналися, то після них розбіжності вийшли на поверхню. З одного боку, є лівий фланг, прогресисти, які певною мірою розчаровані Байденом. З іншого – є помірковані, центристи, до яких належить президент. Є і такі, що стоять ще правіше від Байдена.
Між тим за умов, коли демократи ледве контролюють обидві палати Конгресу, внутрішньопартійні баталії мають велику значущість.
Антикризовий Байден
Нагадаємо, що в Палаті представників демократи мають невеличку перевагу, а в Сенаті співвідношення становить 50 на 50, і лише завдяки голосу віцепрезидентки Камали Гарріс демократи мають дуже хитку перевагу.
Якщо хоч один сенатор відступає тут від “лінії партії” – це лишає її переваги.
Наразі є принаймні два послідовних відступники. Це сенатор від штату Західна Вірджинія Джо Манчін та сенаторка від Аризони Кірстен Сінема. Вони блокували головні законопроєкти адміністрації – з інфраструктури та з соціальних виплат (так званий “Відбудуємо краще”, Build Back Better).
Власне, лише в цей понеділок, 15 листопада, Байден зміг нарешті підписати закон про інфраструктуру. Він передбачає витрати на суму $1,2 трлн. Але інший законопроєкт – на суму $1,85 трлн – ще не пройшов, з ним затримка у Палаті представників.
Однак Байден сподівався провести ці два законопроєкти через Конгрес набагато раніше. Дійсно, вже минуло більше року від дня виборів, майже 10 місяців від дня інаугурації. Це величезна затримка, яка чимало коштувала Байдену та демократам. Невипадково у згаданому опитуванні лише 35% респондентів вважають, що нинішня адміністрація зробила за термін перебування при владі чимало.
Зовнішня політика тут певною мірою відходить на задній план.
Серйозні та зрозумілі більшості досягнення тут могли б допомогти Байдену, але їх нема. Натомість є хаотичний вихід Америки з Афганістану, як найяскравіший епізод зовнішньої політики адміністрації.
Цілком можливо, що спрацює правило маятника громадських вподобань і незабаром рейтинг президента покращиться після втілення нових законів. Але наразі Білий дім стикається з хвилею негативного ставлення до себе.
За рік до важливих виборів 2022 року, коли буде переобрана Палата представників Конгресу та влада у багатьох штатах, політичний ландшафт для Байдена та його партії виглядає доволі складно.
Автор: Володимир Дубовик,
директор Центру міжнародних досліджень,
доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова
Leave a Reply
You must be logged in to post a comment.