On the Verge of Betrayal and Patriotism: Potential Consequences of Former Trump Adviser’s Scandalous Memoir

<--

На межі зради та патріотизму: які наслідки матимуть скандальні спогади ексрадника Трампа.

Середа, 24 червня 2020, 15:58 — Владислав Фарапонов, для Європейської правди

Імпічмент, коронакриза, масові протести у всіх 50 штатах, загроза серйозної рецесії…Такої кількості випробувань майже одночасно адміністрація американського президента давно не переживала. І все це в рік виборів! 

Ще одним випробуванням для адміністрації Трампа став вихід мемуарів колишнього радника президента з національної безпеки та оборони Джона Болтона. 

Болтон відмовився свідчити, коли у Конгресі США тривали слухання щодо імпічменту. То навіщо ж створювати скандал тепер? І які наслідки матимуть одкровення колишнього радника Трампа?

Команда “yes men” 

Ще ніколи колишні радники з нацбезпеки не публікували свої мемуари так швидко після звільнення – та під час каденції ще чинного президента. 

І немає жодного сумніву у тому, що Болтон свідомо прагнув встигнути до виборів з простою метою – помститися Трампу. 

Варто нагадати, що за три роки на посаді Трамп змінив уже п’ятьох радників з нацбезпеки. Таку вибагливість досі не демонстрував ще ніхто з господарів Білого дому. Через особливість психології Трампа він украй рідко розходиться зі своїми учорашніми соратниками по-доброму, а часом “розлучення” відбуваються геть конфліктно. Саме так сталося зі звільненням Джона Болтона.

І саме тому він вирішив написати книгу – щоби “зробити Трампові боляче”.

Між рядків стає ще більш очевидною причина звільнення Болтона, про яку він казав ще у вересні: нездатність Трампа чути інші точки зору. Мовляв, чинний президент США чекає від своєї команди не критичного погляду, а лише згоди та підтримки, тому він оточив себе лише так званими “yes men”.

Болтон у своїй книзі цитує колишнього голову апарату Джона Келлі, який торік сказав у одному з інтерв’ю, що радив Трампу не оточувати себе такими людьми. “Я йому сказав: за будь-яких обставин не наймайте ‘yes man’, тобто людину, яка не скаже вам правду. Бо якщо ви так будете робити, то матимете імпічмент”. 

Втім, як відомо, спроба оголосити Трампу імпічмент так і не дійшла фіналу, хоча настанову Келлі президент так і не виконав.

Схоже на те, що оточення Дональда Трампа зараз складається з його шанувальників – щирих або вимушених, що готові виконати будь-які прохання 45-го господаря Білого дому.

Змальовуючи це оточення, Болтон не шкодує чорної фарби – він пише, що прийшов у суцільний хаос, де ключові члени команди Трампа не мали жодного досвіду управління та їхнім першим місцем роботи в уряді став відразу найвищий рівень – Білий дім.

За спостереженнями Болтона, зовнішня політика Трампа будується на інстинктах та особистих контактах з іноземними лідерами. “Так звана showmanship (здатність робити шоу), гра на публіку в цілому ніколи не виходили з репертуару Трампа”, – пише він. 

Треба визнати, що книга Болтона – хай як ставитися до її автора – є надзвичайно важливою з точки зору розуміння механізму ухвалення рішень у вищому дипломатичному керівництві США. Вона розкриває системні особисті прорахунки Трампа і нездатність сприймати інші точки зору від компетентних та досвідчених людей. 

Війна з усіма

Колишнього радника Трампа і до виходу книги вважали неоднозначною постаттю. У Вашингтоні та в американських медіа Болтона справедливо називають “яструбом” через його непримиренність та бажання якомога ширшого залучення США у вирішення конфліктів в інших країнах. 

Окрім того, він і раніше був відомий як доволі різка, конфліктна людина. Але після виходу книги рівень його конфліктності суттєво посилився. 

Для республіканців і прихильників Трампа Болтон тепер – беззаперечний зрадник, тому, що не зважав на прохання Білого дому і видав книгу, та ще й під час передвиборчої кампанії. Але водночас публікація книги погіршила його імідж і серед противників Трампа! Демократи тепер вважають його не лише своїм опонентом, як раніше, а й непатріотом. 

Як відомо, восени Болтон відмовився добровільно свідчити під час процедури імпічменту і тягнув час, коли йому надіслали офіційну повістку, тож у підсумку так і не з’явився у Конгресі. Та попри свою відмову свідчити під присягою, Болтон вирішив видати свідчення, які від нього чекали, у книзі з гонораром у декілька мільйонів! Від топових політиків Демпартії вже лунають думки про те, що якби  Болтон виступив у Сенаті, то шальки терезів переважили б у кількості голосів за звинувачення по імпічменту.

Для американців, що є чутливими, коли йдеться про справедливість, це – сумнівна стратегія.

Ще одна проблема книги Болтона – вона шкодить його власній державі.

Болтон очевидно нашкодив не тільки Трампові, а й уряду США та дипломатам, адже розкрив деталі та дрібниці переговорів американських делегацій зі світовими лідерами – тобто зробив те, чого у дипломатії робити категорично не можна.

Та ключовим лишається питання: чому Болтон не виступив у Конгресі під час імпічменту Трампу? Сам він посилається на формальну причину – на те, що комітет з питань розвідки не викликав його на допит повісткою відразу, а він як колишній працівник адміністрації нібито не міг свідчити за власним бажанням (хоча свідчення інших його колег доводили, що це не так). 

Проте “між рядками” його книга відкриває іншу причину: свою роль зіграли політичні консервативні погляди самого Болтона, який не хотів бути актором на виставі у демократів. Болтон звинувачує “менеджерів імпічменту” у надмірній політизації всього процесу, що він проходив виключно по партійній лінії, а не за ідеалами батьків-засновників Конституції.

Тим самим Болтон, отримавши гонорар за публікацію, прирік себе на критику від обох політичних таборів. 

Навіщо це все?

Варто зазначити: книга складає враження, що Болтону дійсно подобалась робота радника з нацбезпеки США, складність задач, рівень відповідальності та ледь не захмарність адреналіну. 

Причому Болтон насправді був і є однодумцем Дональда Трампа з дуже багатьох міжнародних питань: це і вихід США з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, і вихід з Кліматичної угоди, і жорстка позиція Трампа щодо Ірану та багато інших. 

Натомість, схоже, що Болтону просто не подобалась манера ведення справ Трампом та його бажання діяти не за протоколом. 

Хай там як, навіщо Болтон зважився на відкритий конфлікт та публікацію книги? Окрім гонорару, звісно. 

Очевидно, що основною причиною є особиста неприязнь до Трампа після закінчення роботи радником з нацбезпеки. Зокрема, Болтон каже, що не вважає оприлюднену ним інформацією засекреченою, а лише такою, яка шкодить іміджу Трампа. 

Болтон відверто заявляє, що не бажає другого президентського терміну для Трампа.

Звідси випливає наступне питання: як цей крок вплине на передвиборчі розклади? 

Вплив книги, що вже надійшла у продаж, переоцінювати не варто.

Навряд чи вона безпосередньо вплине на президентську кампанію – навіть з тієї причини, що сьогодні в американському порядку денному є нагальніші питання, від епідемії коронавірусу до протестів Black Lives Matter. 

Однак його книга, що робить публічними чимало скелетів у шафах Білого дому, здатна додатково послабити команду Трампа. А в умовах виборів, що наближаються, це може стати додатковим засобом для тиску на самого Трампа.

Автор: Владислав Фарапонов,

експерт аналітичного центру “Ad astra”.

About this publication